майже дійшли до розлучення

Helen09

У мене таке було: ми з чоловіком вже майже дійшли до розлучення. Все було наче нормально — без зрад, без скандалів, але відстань між нами така, що хоч плач. Пішла до Лебедєвої Тетяни сама, бо не могла вже більше варитися у цій тиші. На сесіях вона дуже чітко пояснювала, чому ми не чуємо одне одного. Не критикує, не тисне — просто ставить такі питання, після яких сам починаєш бачити, де що пішло не так. Зараз уже ходимо разом, хоча він спочатку був категорично проти. Але після другої зустрічі сам почав говорити більше, ніж за останні два роки.

Maxxx17

Було схоже — ми жили, ніби на паузі: ніби нічого поганого, але радості нуль. Я довго думала, чи є взагалі сенс кудись іти, але натрапила на сімейний психолог у Запоріжжі Лебедєва Тетяна  — там класно пояснюється, які умови взагалі потрібні для близькості, і я зрозуміла, що в нас не вистачає навіть базових речей. Після того я записала нас до психолога, бо якби не зрушили з місця — втратили б усе. Це не легко, але хоча б щось почало рухатись, і вже не так страшно.

Helen09

Чим більше слухаю таких історій, тим більше переконуюсь, що стабільність — це така умовна штука. Вона або тримається на чесності, або просто ілюзія. Іноді краще визнати, що все ламається, ніж робити вигляд, що нічого не відбувається.